Прерія … Полудень … Лев і Левиця лежать на сонечку, засмагають. тут
підбігає заєць, як зарядить по морді Льву і драла. Лев нуль на масу,
Левиця в шоці:
– Льова, ти цар звірів, шо занафіг? Наздожени та порви його!
– Ой та гаразд, маленький, тупий, фігньою страждає. Нічого страшного …
– Ну, справа твоя, ти ж цар …
Через деякий час історія з зайцем повторюється, відбувається той же
розмова, ну і так кілька разів … Десь раз на десятий Левиця, не
витримавши такого нахабства, рвонула за зайцем: туди-сюди за ним …
Нарешті, заєць забіг в трубу в пагорбі, ну, Левиця за ним, загалом, там
і застрягла. Заєць виліз з іншого кінця труби і, ессно, Левицю використало
по повній і був такий. Незабаром Левицi все-таки вдалося вирватися, і вона
повернулася до Лева: хвіст підібганий, вуха опущені, погляд потуплен. Лев
дивиться на неї, і так підозріло питає:
– Що, до труб водив?

Leave a Reply