У покинутому темному парку, пізно ввечері, на лавці сидить мужик – за
2 метри ростом, плечі – косий сажень, накачаний – аж футболка рветься,
табірні татуювання, фінкою в руці грає … Підходить до лавки
мужичок – метр п’ятдесят, худющий, блідий, доходящий, на носі
інтелігентські окуляри … Сідає на лавку. Мужик, могутнім басом:
– Е, ти що ще за диво?!
Доходяга, тоненьким голоском:
– Я маніяк, серійний вбивця, спеціалізуюся на таких як ви, на моєму
рахунком вже 93 трупа …
Мужик, істерично регочучи сповзає з лавки, катається по землі,
червоніє від дикого сміху, і раптом різко хапається за серце – і
завмирає. Доходяга, сумно зітхаючи:
– 94 …

Leave a Reply