Стою у вагоні метро, навпроти дверей. На зупинці заходить дівчина-блондинка. Очі повні безтурботності, каблучки, загалом, мила така. Встає поруч, дістає плеєр і звідти так оглушливо починає рубати Nightwish. Ну, думаю, у кожного свої смаки. Далі вона дістає книгу, по ходу японської поезії, причому в оригіналі, і починає спокійно читати. Моє обличчя трохи витягнулося. Ну і під кінець її читання перериває дзвінок мобільного. Далі, розмова:
– Так … угу .. Значить так: блок живлення кріпиться в самому верху на задній частині системного блоку чотирма болтами, від нього відходить провід живлення .. Що значить куди? До материнської плати, жорсткого диску, дисководу …. Угу .. Нафіга ти вирішив зібрати комп, якщо нічого не тямиш в цьому!?
Вимикає телефон, зауважує моє в кінець офігевше обличчя, і так мило посміхаючись, говорить:
– Спокійно, я фарбована…

Leave a Reply