Сільська вчителька ніяк не могла вирішити, кого вибрати в чоловіки — директора школи чи тракториста? З одного боку, швидке кар’єрне зростання, з іншого — без трактора до школи не доберешся …!

З міліцейського протоколу: – З сараю доносився дівочий крик, поступово переходящий у жіночий.

Кішка розлила каву. Чоловік побачив, витер калюжу кішкою, після чого вимив кішку.
Питання: скільки разів кішка пошкодувала про свій вчинок?

Журналісти запитують у фермера:
– Скажіть, як у вас пройшов рік.
– Не повірите, чудово. Урожай зерна хороший – без хліба не
залишуся, картопля вдалася – знову таки буду не голодний, а ще свиня
опоросилася …
– Ви не хотіли б подякувати за це президенту?
– Та з чого ж? Орав сам, сіяв сам, ростив і збирав знову таки сам – у
чому тут його заслуга.
– Як так? (жорстко) А ви подумайте!
– А, ну якщо подумати, то щодо свині не заперечую, тут всяко могло
бути …

На фермі захворів кінь.
ветеринар:
– Якщо вранці він не встане, я його присплю.
Вранці кінь не встав. Поруч лежала свиня:
– Ну давай вставай або ти помреш!
Кінь підвівся.
Фермер:
– Це диво! Це треба відсвяткувати!
З такої нагоди ми заріжемо свиню!
МОРАЛЬ: Ніколи не лізь не в свою справу.

Літо. Жара. Зять і теща сапають в полі ненависну плантацію буряка. Зять набирається сміливості і каже:
– Мамо, а чи не збігали б Ви мені по цигарки? Даю 50 грн. і здачі мені не треба віддавати.
Долаючи відчуття обурення. Теща рахує, думає, погоджується і жене по цигарки.
Сапають далі. Зять закурив. Посміливішав і каже:
– Мамо, а чи не збігали б Ви мені по пляшку горілки? Даю 100 грн. і здачі не треба.
Той же результат приправлений обуренням, яке спроможна перемогти лише жадібність. Збігала. Купила. Здачу залишила собі. Зять випив і повеселів зовсім:
– Мамо, а дайте я вас по писку трасьну! Даю 500 грн.!
Гнів тещі стримала лише думка про те, що 500 грн. гроші немалі, а на полі нікого нема і ніхто того не побачить. Погодилася!!! Відлуння затріщини по пиці прокотилося полем, а гроші перекочували в тещину кишеню. Дзвонить мобільний телефон у цілком задоволеного і вже практично щасливого зятя. Піднімає трубку. Дружина з того боку дроту люто викрикає: «Де ти є, йолопе? Що робиш, далі на дивані валяєшся біля телевізора?». Та ні, – відказує зять, – на полі з мамою буряки сапаю. Дружина вже тепліше питає: «Ти мамі пенсію віддав?». Та віддаю по-трохи, – рапортує зять . .

Пам’ятаю наше весілля: грала жива музика, гості танцювали, розважалися, пили, закушували. Те, що було до весілля, пам’ятаю погано. Збирався із друзями пити пиво, йшов біля ЗАГСу, отримав чимось по голові… А далі грала жива музика, гості розважалися…